Полікістоз яєчників є одним з найпоширеніших гормональних порушень у жінок репродуктивного віку. Цей стан може стати причиною порушення менструального циклу, ановуляторного безпліддя і патологічного волосся.
Полікістоз яєчників — це багатофакторне ендокринне порушення, яке розвивається на тлі обтяженої спадковості та впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. Захворювання супроводжується підвищеним рівнем андрогенів (чоловічих статевих стероїдів).
Види полікістозу яєчників
Первинний — патологічні зміни присутні ще з моменту становлення менструальної функції.
Вторинний — зміна гормональної регуляції з якихось причин відбувається вже після становлення менструальної функції, а іноді і після пологів. Прогностично це більш сприятлива форма в порівнянні з первинним полікістозом.
Полікістоз яєчників є одним з найпоширеніших гормональних порушень у жінок репродуктивного віку.
Цей стан може стати причиною порушення
менструального циклу, ановуляторного безпліддя і патологічного волосся.
Полікістоз яєчників — це багатофакторне ендокринне порушення, яке розвивається на тлі обтяженої спадковості та впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.
Захворювання супроводжується підвищеним рівнем андрогенів (чоловічих статевих стероїдів).
СИМПТОМИ ПОЛІКІСТОЗУ ЯЄЧНИКІВ:
•акне на обличчі, спині та грудях
•порушення менструального циклу
•різке збільшення ваги
•стоншення та випадіння волосся на голові
•надмірне зростання волосся на тілі
ПРИЧИНИ ПОЛІКІСТОЗУ ЯЄЧНИКІВ
Причини розвитку захворювання остаточно невідомі. Вважається, що полікістоз розвивається на тлі генетичних особливостей внаслідок впливу несприятливих факторів.
Обтяжена спадковість проявляється в порушенні різних ендокринних ланок. У цих пацієнток змінена секреція гонадотропінів та інсуліну, є порушення енергетичного обміну та метаболізму статевих гормонів. Несприятливими факторами є наступні:
неповноцінне незбалансоване харчування;
підвищений вміст жирової тканини в організмі;
малорухливий спосіб життя;
стресові ситуації;
погана екологія.
Діагностика полікістозу яєчників
Своєчасна діагностика полікістозу яєчників дозволяє вчасно вжити необхідних заходів. Типовими скаргами при цій патології є:
затримки менструації (менструальний цикл більше 35 днів);
занадто ранній початок менструації (цикл менше 21 дня);
наявність волосся на білій лінії живота, над верхньою губою, тобто волосся за чоловічим типом;
підвищене випадання волосся на голові;
поява вугрів і поганий стан шкірних покривів;
надмірна маса тіла, при цьому зниження ваги йде дуже повільними темпами;
неможливість зачаття протягом 12 місяців і більше, незважаючи на регулярну інтимну близькість.
Під час гінекологічного огляду лікар може визначити збільшені яєчники з двох сторін. Однак остаточний діагноз допомагають встановити додаткові методи дослідження:
ультразвукове сканування матки і придатків (обʼєм яєчника стає більше 10 мл, при цьому збільшена кількість фолікулів, які мають діаметр від 2 до 9 мм);
ультразвукова фолікулометрія — дослідження, при якому оцінюється стан фолікулів або жовтого тіла в залежності від дня менструального циклу (якщо в двох з 3 циклів не виявлено ознак овуляції, то це розцінюється як овуляторна дисфункція);
оцінка гормонального профілю — підвищення концентрації вільного і загального тестостерону в крові.
Мамолог — лікар, що спеціалізується на захворюваннях молочної залози. Своєчасне звернення до фахівця дозволяє на ранній стадії виявити патології та новоутворення, які доставляють жінці дискомфорт, а також загрожують її здоров’ю.
Відвідування мамолога має кілька важливих цілей, пов’язаних з профілактикою, раннім виявленням і лікуванням захворювань молочних залоз.
Ось основні причини, за якими варто регулярно відвідувати мамолога:
Профілактика захворювань: Регулярні огляди: Допомагають виявляти захворювання на ранніх стадіях, коли вони найбільш піддаються лікуванню.
Інформування: Лікар може дати поради щодо здорового способу життя, харчування та догляду за грудьми, що сприяє зниженню ризику захворювань.
Раннє виявлення захворювань: Онкологічні захворювання: Рак молочної залози на ранніх стадіях часто не має симптомів, але його можна виявити за допомогою мамографії та інших діагностичних методів. Доброякісні утворення: Такі як кісти та фіброаденоми, які можуть не викликати занепокоєння, але потребують спостереження.
Діагностика та лікування симптомів: Виділення з сосків: Можуть вказувати на різні проблеми, від інфекцій до пухлин. Ущільнення та вузлики: не завжди є злоякісними, але потребують оцінки та можливого лікування.
Болі в грудях: можуть бути пов’язані з різними причинами, від гормональних змін до запалення, і вимагають діагностики.
Консультації з питань спадковості: Генетична схильність: Якщо у вас є близькі родичі з раком молочної залози, мамолог допоможе розробити план профілактики та раннього виявлення.
Підтримка в особливих ситуаціях: Вагітність і грудне вигодовування: Консультації з питань змін у грудях, підготовки до годування та вирішення можливих проблем (мастит, лактостази).
Постменопауза: Оцінка змін у молочних залозах, пов’язаних з віком та гормональними змінами.
Професійне самообстеження: Навчання: Мамолог може навчити вас правильно проводити самообстеження грудей, що важливо для своєчасного виявлення змін.
Психологічна підтримка: Впевненість: Регулярні огляди та консультації з лікарем допомагають відчувати себе впевнено у своєму здоров’ї та своєчасно вживати заходів при необхідності.
Відвідування мамолога — важлива частина турботи про своє здоров’я, яка дозволяє вчасно виявляти і лікувати захворювання, а також вживати заходів для їх запобігання.
Атопічний дерматит (Атопічна екзема) — це хронічне запальне захворювання шкіри, що характеризується сухістю, свербінням та висипаннями. Пов’язано з порушенням бар’єрних функцій шкіри та гіперреактивністю імунної системи. Найчастіше проявляється у ранньому дитячому віці і може зберігатися у зрілому віці.
Причини розвитку патології
Генетична схильність.
Якщо в одного або обох батьків є алергічні захворювання, ризик розвитку захворювання у дитини дуже високий
Порушення імунної системи
Порушення бар’єрної функції шкіри
Вплив природних та хімічних алергенів: кліщі побутового пилу, пилкові алергени, контакт з побутовими та промисловими хімічними речовинами та ін.
Харчова алергія та непереносимість
СтресНайчастіше є поєднання кількох факторів
Атопічний дерматит у дітей має свої особливості, які можуть істотно відрізнятися від проявів у дорослих.
Найчастіше починається в ранньому віці
У дітей висипання найчастіше розташовуються на обличчі, щоках, лобі, шиї, руках та ногах. У грудних немовлят часто торкаються щоки та лоба.
Загострення при введенні підгодовування.
Тенденція до рецидивів.
Зміна манери поведінки, дратівливість, плаксивість, тертя об предмети чи ліжко.
Можливе утворення вологих вогнищ на шкірі (мокнути) через виділення рідини із висипань.
Інтенсивна сверблячка може порушувати сон дитини, що може вплинути на її загальне фізичне та емоційне здоров’я.
Атопічний дерматит на ногах — це форма захворювання, при якій шкіра на цій частині тіла стає запаленою, сухою, і часто проявляються сильним свербінням та роздратуванням.
На ногах з’являються висипання у вигляді плям, папул, пухирців
Характерний свербіж
Локалізація: підошви, стопи, проміжки між пальцями
У деяких випадках можуть утворюватися вологі ділянки на шкірі, особливо якщо відбувається пошкодження висипів внаслідок постійного дряпання.
Дігностика Атопічного дерматиту
Медичний огляд та анамнез:
Лікар оцінює симптоми, досліджує шкіру та уточнює алергологічний та сімейний анамнези.
Проведення алергологічних досліджень: аналіз крові на специфічні алергени, шкірні проби
Пацієнтам рекомендують вести щоденники спостереження та харчовий щоденник. Це допомагає надалі уточнити діагноз та провести, при необхідності корекцію терапії.
При необхідності проводяться дослідження інших органів та систем. Наприклад, УЗД органів черевної порожнини,біохімічні дослідження крові.
Можлива додаткова консультація інших спеціалістів.
💭Профілактичний медичний огляд та диспансеризація: цілі та завдання.
Диспансеризація являє собою комплекс заходів, що включає в себе профілактичний медичний огляд і додаткові методи обстежень, що проводяться з метою оцінки стану здоров’я (включаючи визначення групи здоров’я і групи диспансерного спостереження)
Профілактичний медичний огляд проводиться з метою раннього (своєчасного) виявлення станів, захворювань і факторів ризику їх розвитку, немедичного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, а також з метою визначення груп здоров’я і вироблення рекомендацій для пацієнтів.
Навіщо проводити диспансеризацію?
Диспансеризація дорослого населення проводиться шляхом поглибленого обстеження громадян з метою:
▪️Профілактика та раннє виявлення хронічних неінфекційних захворювань;
▪️Визначення групи стану здоров’я, необхідних профілактичних, лікувальних, реабілітаційних та оздоровчих заходів для громадян, які мають захворювання (стани) або фактори ризику їх розвитку, а також для здорових громадян;
▪️Проведення профілактичного консультування;
▪️Визначення групи диспансерного спостереження громадян з виявленими захворюваннями (станами), а також здорових громадян, які мають високий і дуже високий сукупний серцево-судинний ризик
Проходження диспансеризації дозволить Вам виявити захворювання на ранній стадії розвитку, коли лікування найбільш ефективне і значно знизити ймовірність розвитку найбільш небезпечних захворювань, які є основною причиною інвалідності і смертності населення.
Коли проводиться диспансеризація та профілактичний медичний огляд?
Профілактичний медичний огляд проводиться щорічно:
як самостійний захід;
в рамках диспансеризації;
в рамках диспансерного спостереження (при проведенні першого в поточному році диспансерного прийому (огляду, консультації).
Нежить, закладений ніс, сльози з очей і загальне нездужання можуть бути симптомами не тільки ГРВІ, а й алергії. Оскільки ці захворювання схожі за деякими критеріями, їх часто плутають, що може призвести до неправильного лікування та ускладнень.
Збудники, механізм розвитку алергічної реакції та застуди різні. Саме тому тактика лікування і ліки, що призначаються, відрізняються. Щоб поставити правильний діагноз, потрібно звернутися до лікаря. Але бажано також навчитися самостійно розрізняти захворювання з урахуванням їхніх основних ознак.
Ознаки та симптоми алергії
Залежно від виду алергену та від того, як він потрапив до організму (через шкіру та слизові, дихальні шляхи або через продукти харчування), виникає характерна відповідна реакція:
▪️Назальні прояви. Закладеність носа з набряком слизової, рясні виділення у вигляді рідкого прозорого слизу, що провокують часті чхання, сильний свербіж у носі.
▪️Шкірні прояви. Виникає сверблячий висип на шкірі, почервоніння.
▪️Дихальні прояви. Дихання ускладнюється, з’являється відчуття задухи, задишка супроводжується характерним свистом. Часто розвивається сухий поверхневий кашель.
▪️Очні реакції. Повіки набрякають і червоніють, з’являється свербіж, сльозоточивість, білки очей стають червоними, запаленими.
▪️Харчові реакції. Після вживання деяких продуктів виникає нудота, задуха, свербіж і подразнення слизової рота, набряк язика і горла, поколювання в роті. Можливий розвиток діареї та шкірних висипань.
Різниця між алергією та застудою в збуднику. Гостру респіраторну вірусну інфекцію провокують віруси. Це можуть риновіруси, коронавіруси, аденовіруси, їх існує понад 200 різних видів.
Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом, тобто потрапляє від хворої людини до здорової повітрям (під час кашлю, чхання), через брудні руки. Через деякий час після зараження людина відчуває погіршення стану, а симптоми з’являються по черзі.
ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ
▪️виділеннями з носа — спочатку вони рідкі, згодом густішають, а постійний нежить змінюється закладеністю носа;
▪️болем у горлі, особливо під час ковтання;
▪️кашлем, найчастіше грудним, з відходженням мокротиння;
▪️болем у грудях, осиплістю голосу, хрипотою;
▪️почервонінням очей, світлобоязню.
ВНУТРІШНІ СИМПТОМИ
ГРВІ та грип практично завжди супроводжуються слабкістю, ломотою в тілі, швидкою стомлюваністю, сонливістю. Організм бореться з інфекцією, тому температура тіла підвищується, з’являється озноб, лихоманка. Виразність симптомів може відрізнятися, залежно від стану імунної системи. У деяких людей температура підвищується одразу вище 38 градусів і тримається кілька днів, а в інших симптоми слабко виражені.
РШМ — одна з найпоширеніших причин жіночої смертності від онкологічних патологій. Летальність на 1-му році після постановки діагнозу — 15%. Максимальна смертність — у віковій групі 30-39 років (25 %). При ранньому виявленні в 92 % випадків прогноз сприятливий.
Перед виявленням злоякісної пухлини у жінки часто діагностують фонові захворювання шийки матки та/або передракові стани.
На початкових стадіях онкопроцес протікає безсимптомно і може бути виявлений тільки при розширеному гінекологічному огляді. Ознаки того, що пухлина проросла через верхній шар слизової оболонки в підлеглі тканини:
кров’янисті виділення або вагінальні кровотечі — контактні (після статевого акту) і спонтанні;
виділення з піхви прозорі або жовтуваті (лейкорея);
тривалі, рясні та болючі менструації;
вагінальні кровотечі в менопаузі;
біль під час статевого акту;
хворобливі сечовипускання;
біль в області піхви і в малому тазу
З загальних симптомів можливі:
різка втрата ваги,
стомлюваність,
часте сечовипускання,
температура 37-37,5 С,
набряк однієї або обох ніг.
При виявленні у себе перерахованих ознак раку шийки матки зверніться до лікаря-гінеколога.
СТАДІЇ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ
На 0 стадії на поверхні шийки матки виявляють поодинокі передракові клітини.
На 1 стадії пухлина локалізована в шийці матки, може проростати в матку і прилеглі лімфовузли. РШМ на 1-й стадії виявляють у 47 % випадків.
На 2 стадії РШМ поширюється за межі матки і на верхню частину піхви. Стінка тазу і нижня третина піхви не залучені до пухлинного процесу. На цьому етапі виявляють 28 % РШМ.
На 3 стадії пухлина вражає нижню третину піхви і стінки тазу, може блокувати сечоводи. На цьому етапі виявляють 21% усіх випадов РШМ.
На 4 стадії рак вражає сечовий міхур або пряму кишку, інші віддалені органи. На цьому етапі виявляють 4% всіх випадків захворювання.
ВАГІНАЛЬНІ СУПОЗИТОРІЇ ЩО ЦЕ ТАКЕ, ТА ЯКІ ПЕРЕВАГИ МАЮТЬ?
В даний час існує маса методів контрацепції. Часто жінки вдаються до використання свічок для контрацепції для захисту від небажаної вагітності.
Аптечна мережа представляє велику кількість їх найменувань, але незважаючи на різні назви і барвисті упаковки діючою речовиною контрацептивних свічок є або бензалконію хлорид, або ноноксинол.
Механізм дії цих речовин схожий і заснований насамперед на впливі на структури клітинної мембрани сперматозоїдів і їх джгутики, завдяки чому порушується рухова активність чоловічих статевих клітин, а зруйнована клітинна стінка позбавляє їх можливості запліднення в принципі. Крім того, вони згущують цервікальний слиз, що також сприяє зниженню швидкості сперматозоїдів і запобігає їх проникненню в порожнину матки.
ПЛЮСИ СВІЧОК
ДЛЯ КОНТРАЦЕПЦІЇ
•простота його використання і можливість застосування в період лактації,
•наявний бактерицидний і протимікробний ефект,
•крім того, свічки виконують роль мастила, усуваючи сухість піхви під час статевого акту.
•Надійність цього методу контрацепції становить 80-90%.
ПРАВИЛА
ВИКОРИСТАННЯ СВІЧОК
Для того, щоб контрацептивні свічки виявилися ефективними і виконали своє основне завдання,
необхідне їх правильне
використання.
Вводити свічку в піхву потрібно лежачи на спині, глибоко за заднє склепіння, до початку статевого акту слід витримати 15-20 хвилин, щоб засіб контрацепції розтанув і почав проявляти свої сперміцидні властивості.
Слід знати, що деякі свічки є піноутворюючими, інші перетворюються в рідку речовину, що обволікає піхву зсередини.
Родимка — доброякісне утворення на шкірі, що зʼявляється при скупченні меланоцитів (клітин, які виробляють пігмент).
Вони виникають на тілі людини з різних причин і найчастіше є безпечними.
У деяких людей новоутворення можуть перерости в меланому — рак шкіри. Щороку кількість пацієнтів із таким діагнозом неухильно зростає. Саме тому важливо здійснювати регулярний огляд родимок.
СВОЄЧАСНА ДІАГНОСТИКА РОДИМОК, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ СУМНІВИ, ВБЕРЕЖЕ ВАС ВІД ТРИВАЛОГО ЛІКУВАННЯ ЧИ НАВІТЬ СМЕРТІ.
Звертайтеся до лікаря-дерматолога щонайменше 1 раз на рік, щоб вчасно виявити злоякісний невус і здійснити своєчасне лікування.
