Ендометріоз — це складне та хронічне гінекологічне захворювання, при якому тканина, схожа на слизову оболонку матки (ендометрій), починає розростатися поза її межами. Вогнища патології можуть з’являтися на яєчниках, маткових трубах, очеревині, сечовому міхурі чи навіть кишечнику. У рідкісних випадках клітини ендометрію виявляють у легенях або в інших органах.
За статистикою, ендометріоз діагностують у 10–15% жінок репродуктивного віку. Захворювання часто протікає безсимптомно, однак у багатьох пацієнток воно стає причиною сильних менструальних болів, проблем із фертильністю та значного зниження якості життя.
Чому виникає ендометріоз?
Є кілька теорій розвитку цього захворювання:
-
Ретроградна менструація. Частина менструальної крові разом із клітинами ендометрію потрапляє у черевну порожнину через маткові труби, де клітини приживаються й продовжують функціонувати.
-
Імунологічні порушення. Імунна система не розпізнає «чужі» клітини й не знищує їх, що дозволяє їм рости поза межами матки.
-
Гормональні фактори. Надлишок естрогену створює сприятливі умови для розвитку ендометріозу.
-
Генетична схильність. Якщо у матері або сестри був ендометріоз, ризик захворювання значно зростає.
-
Метаплазія. Здатність клітин черевної порожнини перетворюватися на тканину, подібну до ендометрію.
Ймовірно, хвороба має багатофакторну природу й розвивається при поєднанні кількох чинників.
Симптоми ендометріозу
Прояви захворювання можуть бути різними:
1. Біль
-
інтенсивний біль під час менструації (дисменорея);
-
біль у нижній частині живота, що може бути постійним або з’являтися періодично;
-
біль під час статевого акту (диспареунія);
-
біль під час сечовипускання або дефекації (при ураженні сечового міхура чи кишечника).
2. Порушення менструального циклу
-
рясні та тривалі менструації;
-
міжменструальні кровотечі;
-
згустки у менструальній крові.
3. Проблеми із фертильністю
Ендометріоз є однією з головних причин жіночого безпліддя. Він призводить до утворення спайок, порушення прохідності маткових труб і змін у роботі яєчників.
4. Інші симптоми
-
хронічна втома;
-
зниження працездатності;
-
симптоми з боку травної системи (здуття живота, закрепи, діарея).
Важливо: деякі жінки з вираженим ендометріозом не мають скарг, а інші навіть при мінімальних змінах страждають від сильного болю.
Як діагностують ендометріоз?
Правильна діагностика є ключем до успішного лікування.
-
Гінекологічний огляд — дозволяє виявити ущільнення або болючість у ділянці малого таза.
-
Ультразвукове дослідження (УЗД) — допомагає побачити ендометріоїдні кісти яєчників.
-
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — використовується для уточнення поширення процесу.
-
Лапароскопія — «золотий стандарт» діагностики: лікар вводить камеру через невеликий розріз у черевній стінці, оглядає органи малого таза та одразу може видалити патологічні вогнища.
Лікування ендометріозу
Метод лікування підбирають індивідуально з урахуванням віку жінки, вираженості симптомів та бажання мати дітей.
1. Медикаментозна терапія
-
Гормональні препарати:
-
комбіновані оральні контрацептиви (пригнічують овуляцію та ріст вогнищ);
-
прогестагени (наприклад, дієногест);
-
агоністи гонадотропін-рилізинг гормону (створюють стан «штучної менопаузи»);
-
внутрішньоматкова система з левоноргестрелом («Мірена»).
-
-
Знеболювальні препарати:
-
нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, напроксен).
-
2. Хірургічне лікування
-
лапароскопічне видалення вогнищ ендометріозу;
-
видалення ендометріоїдних кіст;
-
розсічення спайок.
У важких випадках, коли інші методи не допомагають, може знадобитися радикальна операція — видалення матки з придатками, але це роблять лише жінкам, які не планують вагітність.
3. Комплексний підхід
-
дієтотерапія (зменшення вживання продуктів, що підвищують рівень естрогенів, — жирного м’яса, алкоголю, кави);
-
фізична активність;
-
психотерапія та групи підтримки;
-
методи репродуктивної медицини (ЕКЗ) для жінок із безпліддям.
Ускладнення ендометріозу
Без лікування хвороба може призвести до:
-
безпліддя;
-
формування спайок у малому тазі;
-
хронічного тазового болю;
-
ризику злоякісного переродження ендометріоїдних кіст яєчників (дуже рідко).
Чи можна попередити ендометріоз?
Специфічної профілактики не існує, але знизити ризики допоможуть:
-
регулярні гінекологічні огляди;
-
своєчасне лікування запальних захворювань;
-
використання гормональної контрацепції (у деяких випадках зменшує ймовірність розвитку патології).
Життя з ендометріозом
Це захворювання може тривати роками, але сучасна медицина дозволяє контролювати його прояви. Жінкам важливо не ігнорувати симптоми, адже чим раніше встановлений діагноз, тим ефективніше лікування.
Правильна терапія допомагає:
-
зменшити біль;
-
відновити фертильність;
-
покращити якість життя;
-
попередити ускладнення.
Висновок
Ендометріоз — це не вирок, а захворювання, яке піддається лікуванню. Своєчасне звернення до гінеколога, точна діагностика та індивідуально підібрана терапія дозволяють контролювати хворобу й зберегти репродуктивне здоров’я.
Якщо ви відчуваєте хронічний тазовий біль, рясні менструації чи труднощі із зачаттям, не зволікайте — запишіться на консультацію до фахівця.
