Такі звичні, прості, доступні та зрозумілі ліки, що забезпечили упевненість під час «незручних моментів» для багатьох людей. Але, чи все так просто?
Давайте дивитися глибше ніж зручність: лоперамід діє за рахунок зв’язування з опіоїдними рецепторами кишківника, за рахунок чого знижується перистальтика та зменшуються випорожнення. Тобто, можна сказати, що віддалено, за принципом дії, лоперамід подібний до морфію.
Але, завдяки Р-глікопротеїну- транспортному білку мембрани, що не дозволяє лопераміду взаємодіяти з центральною нервовою системою, лоперамід не несе смертельної небезпеки.
Тобто, Р- глікопротеїн- це «Гендальф Сірий» та його «ти не пройдеш!» для ЦНС.
Часто трапляється , що послаблення стільця турбує саме під час курсу антибіотикотерапії з приводу того чи іншого захворювання. Одним із найчастіших у використанні є Кларитроміцин, що має широкий спектр дії та є одним з основних препаратів у схемах ерадикації Helicobacter Pylorі. Особливість цього антибіотика полягає у тому ,що він «відключає» P-глікопротеїн і дорога до центральної нервової системи стає вільною.
Далі історія проста: лоперамід накопичується в організмі, діє на ЦНС як опіоїд, що призводить до сонливості, загальмованості, а , у важких випадках, зупинці дихання.
Тому, якщо на фоні прийому Кларитроміцину, Вас турбують послаблення стільця- не займайтеся самолікуванням, зверніться до лікаря! Повірте, лоперамід- не єдиний спосіб безпечно Вам допомогти!
